Війна… Страшне слово . Та найстрашніше воно для тих , у кого батько, син чи брат бере участь у бойових діях .

Важко було родинам Борткова , діти яких виконували інтернаціональний обов’язок в Афганістані.  Село невелике , та родини шести осіб , та й всі жителі села , переживали за долю Магери Григорія Михайловича, Мороза  Василя Степановича , Пинди Василя Петровича , Юхими Григорія Васильовича, Шульгана Володимира Михайловича та Сукача Мар'яна Петровича  .

Вернулись не всі. Шульган Володимир Михайлович загинув , та кожного року 14 лютого друзі- афганці приносять квіти до могили побратима.

Так було і 14 лютого 2015 р. Воїни - афганці, учні Бортківської ЗОШ І-ІІ ст.  разом з вчителями Павук Г.І. та Кіт Н.Г. родиною Володі Шульгана – мамою ,якій 97 років та сестрами Ганною , Анастасією та Марією прийшли на могилу воїна – афганця , односельчанина , сина , брата , щоб віддати шану.  Учні засвітили свічки , помолилися та заспівали пісню «Журавлі», « З далекого краю лелеки летіли».

Час іде , та пам'ять не вмирає.