Разом із пробудженням природи від  зимового сну в Україні починається весняний цикл народних свят. На цей період припадає одне з найбільших після Різдва християнських свят – Великдень, початки якого сягають у Х століття. Це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа. Після церковного богослужіння усе село сходиться  на великодні гуляння на подвір'я  біля церкви. Ці гуляння мають назву ягілки, гагілки, гаївки тощо. Сьогодні вже стало доброю традицією виводити гаївки і біля місцевих шкіл. Діти з радістю співають, танцюють, водять хороводи.

         6 травня на подвір'ї Бортківської школи діти і вчителі, одягнені у святкові вишиванки, теж виводили ягілки. Почали з відомих хороводно-ігрових пісень  « Царівна», потім була і « Подоляночка», «Мак», «Огірочки», ,«Просо», «Жучок», які символізують пробудження природи, безкінечний рух, неперервне життя. Крім цього виконувались пісні « Ой на горі, на горі», « Ой качуре, качуроньку», «А ми поле оремо», « Де ти їдеш, Романочку» та інші. Святкування традиційно закінчилося  «Кривим танцем», у якого немає ні початку, ні кінця.

Такі заходи  виховують любов до  народу, сприяють відродженню звичаїв та обрядів, примноженню наших традицій

www.youtube.com/watch?v=M_-3QA75Ctc